неділя, 24 квітня 2011 р.

перед сном

Я писала Тобі. Але змерзли руки.
Порожнє вікно і, на диво, сухий асфальт.
Я писала листа. Не знаю навіщо.
Немає нічого важливого – несказаного.
Нічого забутого – потрібного.
Думки розсипались словами. Я не дописала.
Листа.
Я думала про холодні руки. Вікно.
Про асфальт, який намок. Я вийшла.
Заплуталась в дорогах, перехрестях.
Я хотіла забути, що значить думати.
Що значить забувати.
Я думала про Тебе. Поки йшла вулицями
Мокрого асфальту. Я думала Тобою.
Уявляла Тебе на сухому асфальті.
На мокрому. Я мріяла іти поруч з Тобою.
Мокрим асфальтом. Сухим.
                                                                          Я вірю вікнам. перехрестям.
                                                                                                      Я вірю Тобі.

4 коментарі:

  1. треба тільки не помилитися з довірою
    і мріями не захопляватися так,щоб вони захопили тебе

    ВідповістиВидалити
  2. Гарно йти поряд. Краще - разом.
    Плутатись - тільки одне в одному, постійно знаходячи нове - не озиратись.
    Мерзнути, лише сумуючи за Його/Її обіймами.
    І мружитись від тепла.
    І почувши себе - усміхатись)

    ВідповістиВидалити